Тем временем Александр Стоян и Михаил Волынец могут быть довольны – заявка украинских претендентов будет рассмотрена МКСП в самое ближайшее время. Маленькие же профсоюзы совершенно безуспешно попытались напомнить о себе. 4 ноября несколько руководителей таковых встретились с представителями миссии и высказали свое неудовольствие планами МКСП принять в свои ряды только две указанные организации. Мол, мы тоже есть и неплохо было бы обратить на нас внимание. А вот если Вы, большие белые господа, примете ФПУ и КСПУ, то это заблокирует вступление в Конфедерацию других украинских структур.

Вице-президент Всеукраинского объединения солидарности трудящихся Юрий Курило:

– Що стосується прийняття ФПУ у члени МКВП – ВОСТ висловив серйозні застереження керівництву МКВП і сьогодні я ще раз їх висловлюю, що прийняття недемократичної структури до МКВП підірве принципи міжнародного демократичного профспілкового руху, і ВОСТ не буде мовчати (і вже не мовчить з цього приводу), бо ситуація у профспілковому середовищі в Україні кардинально відрізняється від ситуації в Росії, Молдові та деяких інших країнах СНД. МКВП, прийнявши ФПУ у свої члени, загальмує розвиток незалежного демократичного профспілкового руху в Україні на довгі роки.

Координатор МКСП по Центральной и Восточной Европе Юбер Камбье разъяснил недовольным собственный подход: 96 всеукраинских профсоюзов – не совсем нормально. И присутствующим господам неплохо было бы присоединиться к уже действующим объединениям.

Впрочем, светит ли что-то чиновникам мелких профобъединений, или нет у потенциальных спонсоров – не существенно. И не столь важно, ФПУ или КСПУ пригласят в международное объединение. Профбоссы продемонстрировали потрясающую прыть и суетливость вокруг достаточно шкурного вопроса, совершенно позабыв о декларируемой функции – защите прав рабочих и трудящихся. Как вполне справедливо заметил президент ВОСТ Александр Джулик:

– За свої права треба боротись. Ось останні події в Італії, страйк проти запровадження пенсійної реформи, профспілки організували 10 мільйонів громадян, не тільки членів профспілок. Це приклад того, якою підтримкою користуються профспілки у суспільстві і як профспілки відстоюють права працівників. А у нас Верховна Рада може прийняти будь-який Закон, а суспільство мовчить. Яка з організацій (окрім ФПУ, яка проводить суто декларативні акції, збираючи свою номенклатуру зі всієї України), що називають себе профспілками, провели потужну акцію на захист прав працівників, вивівши на вулиці Києва хоча б кілька сотень тисяч громадян? Жодна.

Украинские профсоюзы в кризисе. Чтобы там их руководители не рассказывали зарубежным визитерам. И смена этих руководителей – одно из важнейших условий возрождения в нашей стране боевого профсоюзного движения.