
Пролетарский вектор в классовой борьбе - основательно и по существу
Контакты: e-mail: ksrd(a)pisem.net |
369-092-193
ГЛАВНАЯ О НАС АРХИВ НОВОСТИ РИС АКТИВИСТУ ССЫЛКИ ПРОЕКТ В.Ч.К. РД в ЖЖ
Рабочая Информационная Служба
11.02.2011. Беззарплатное бытие волынских шахтеров
11.02.2012. Чинуши массово закрывают детсады. В их корпусах теперь суды и чиновные офисы
10.02.2012. В Сумах – скачок цен на овощи
10.02.2012. Скорбим. В больнице умерли еще два горняка «Северной»
10.02.2012. Снова подняли тарифы на воду
09.02.2012. Бедных мам в роддом не пустят
09.02.2012. Злые дворники под горсоветом
09.02.2012. Спад производства на ферросплавном
08.02.2012. Нездоровый Донбасс
08.02.2012. Полсотни протестующих строителей блокировали движение по одесской улице
08.02.2012. Профком ПРУП грозится властям перекрытием автотрассы
07.02.2012. «Старики, беременные и дети ложились под технику, пытаясь сохранить зеленый двор»
07.02.2012. Ученый: В Украине за 20 лет почти убиты и горная наука, и шахтостроение
07.02.12. Тысячи бездомных «жемчужины у моря»
06.02.12. Тепловозостроителей массово увольняют
06.02.2012. ЖКХ. Реквием на трубе
06.02.2012. Взрыв на шахте, 10 горняков пострадало, но начальство снова выйдет сухим из воды
05.02.2012. Пикет у черкасского горсовета
04.02.2012. Смерти горняков на копанках – трагическая реальность капиталистического Донбасса
03.02.2012. «Арбитражи» для начальства – просто мягкая бумажка, нужно бастовать
03.02.2012. Если нет водицы в кране – трассу перекрыть пора нам
02.02.2012. Эколог: Оставьте сурков в покое со своими идиотскими суевериями и жестокими шоу
02.02.2012. «Звездная» зарплата – два раза в год и по сотне гривен
02.02.2012. Тридцать потенциальных «венгерских» катастроф под Николаевом
02.02.2012. «Шурму на Луну!» - 4
Рабочее Действие -
РД - февраль-март 2010
архив газеты 2010
РД - октябрь 2010
Материалы дискуссии об объединении революционной рабочей прессы
От редакции. Мы помещаем в бюллетене информационную заметку об очередном заседании суда над молодыми левыми активистами, обвиняемыми в террористической деятельности. Конечно, интересно наблюдать как власть пытается придать этому безумному делу окончательно параноидальный характер. Еще более интересно читать о том, что крупная парламентская партия, имеющая в своем распоряжении юристов, выигрывающая судебные дела, когда представляется случай отсудить у завравшегося СМИ несколько тысяч долларов, не находит средств для организации полноценной защиты тех, за чью судьбу несет моральную ответственность. Засідання 13 жовтня в Одесі чекали довго і напружено. Десь о пів на дев‘яту і з пронозливим голосінням сирен до задніх воріт Одеського апеляційного суду(Гайдара, 24-а) підкотив автозак у супроводі кількох міліційних машин. Ментів вітало графіті ВОЛЮ КОМСОМОЛУ. Замкнені у “воронку” без вікон, в‘язні його, на жаль, не бачили. Неподалік від головного входу до суду красувалося ВОЛЮ ПОЛІТЗЕКАМ. Потроху збиралися ліві активісти, родичі підсудних та кілька журналістів з 1+1, Нового та СТБ. Судове засідання мало розпочатися о десятій. Десь в 9-50 на сходах утворилася тиснява: нікого да зали не пускали. Спроби деяких ментів бодай трохи впорядковано розташувати людей на сходах не мали жодного успіху. Згодом прпопустили пресу. Мені доводилося бувати на парламенті, Кабімні, на заходах, котрі відвідує президент, але такого шмону як в одеському суді, не міг навіть уявити. Особисті речі оглядали до найдрібніших деталей. Металошукачем обстежували ледь не кожну волосину. Нарешті зала: чималий загін внутрішніх військ, купка журналістів, адвокати, підсудна Ніна Польська(перебуває на підписці про невиїзд) у супроводі невідлучного конвоїра, нардеп від КПУ Аніщук та кілька його товаришів – більше ніхто до зали за власним бажанням не потрапив. Навіть родичі, яким вже понад півроку не дають побачень з ув‘язненими! За гратами – “государєви прєступнікі”: читають якісь папірці(напевне звинувачувальний висновок), стиха перемовляються і всміхаються. Хлопці виглядають більш менш – бліді та стомлені, але енергійні. Приховати погане самопочуття не міг тільки Сергій Бердюгін: в нього запалення легенів. Сергієві вочевидь було важко навіть сидіти на стільці – затягнись, не приведи господи, засідання на кілька годин і хлопець знепритомнів би. Тривожний шепіт тривав не довше тридцяти хвилин. Нарешті з‘явився суддя Тополев і зачитав довідку про стан здоров‘я Бердюгін, потім задав Сергієві некоректне і безглузде запитання: “Скільки вам треба часу, аби поліпшити здоров‘я?” “За законом три тижні,” – підказали адвокати. На тому й закінчили – наступне засідання призначено на 10 листопада. Хлопці підвелися і попрощалися жестом “рот фронт”. Місячна пауза допоможе адвокатам краще ознайомитися з матеріалами справи. Адже частина з них взялися до виконання своїх обов‘язків зовсім недавно. Як повідомив народний депутат В.Аніщук на першому судовому засіданні частина адвокатів відомовилася від участі “довготривалому процесі без належного фінансування”. А грошей на належне фінансування, як стверджує Аніщук, у КПУ немає. Але бентежить навіть не це: частина адвокатів взаглі призначені, себто “казенние” – а від таких годі чекати реальної допомоги, хіба що порожні фразочки типу “він реконструює свою правосвідомість”(випадково почув таку репліку одного з адвокатів щодо поведінки когось з політ‘язнів). Хоча реконструювати треба не правосвідомість. А захист, точніше оборону. Оборону від сфабрикованого політичного процесу. На зведення бастіонів лишилося менше місяця. Призываем всех направлять письма и телеграммы протеста по следующим адресам:
