«Інколи ми триндимо, як Троцький», – казав один знайомий «новий лівий».

«Сьогодні в Україні є декілька груп, представники яких називають себе «новими лівими». Це перш за все Позапартійне об’єднання «Нові ліві», очолюване Олегом Верником, який також є координатором організації «Ліва ініціатива», що входить в це об’єднання. Членами ПО є також Мережа громадських ініціатив «Баста», Махновська антиавторитарна паланка, Мистецький авангард тощо“.

«Доктринально до ПО «Нові ліві» близька Організація марксистів, створена на основі Молодіжного об’єднання «Че Гевара».

«В певному сенсі на титул «нових лівих» претендує Союз Лівих Сил Василя Волги. Поки політологи та конкуренти колишнього соціаліста сушать голову над питанням, чи Янукович і Ахметов дали йому гроші на партію, сам лідер виступив з ідеєю створення так званої «карти росіянина». Волга пропонує ввести документ, маючи який, українські громадяни отримували би право на преференції в РФ, зокрема пільги для навчання, працевлаштування й перетин кордону. Загалом, СЛС мало чим відрізняється від звичайних проросійських партій України, і якщо прихильники Волги «нові ліві», то тільки відносно ПСПУ Наталії Вітренко. Волга народився в пам’ятному 1968-му, Вітренко – в 1951-му».

«Сам Верник, який переконує, що їхня організація утримується виключно на пожертви членів, дещо знає про віртуальні партії. Начебто в 2003–2004 роках він разом із московським студентом-істориком Ільйой Будрайтскісом представлялися західним лівим під різними вигаданими іменами й отримували від них спонсорську під тримку на створення секцій того чи іншого Інтернаціоналу. Бійці розсилали по численних організаціях, насамперед троцькістських, електронні листи, де називалися «невеликою групою київських студентів, інтелектуалів і робітників». Хлопці стверджували, що цілком поділяють відповідні погляди й просили допомогти створити секцію. Довірливі адресати направляли своїх емісарів до Києва, де перед ними розігрували масовку. Так виникло 12 фальшивих організацій, з-поміж яких Радикальні комуністи України, Українська троцькістська опозиція, Молоді революційні марксисти, Соціалістична трудова партія тощо. За деякими даними, українсько-російські антиглобалісти отримали таким чином декілька десятків тисяч кривавих американських доларів.

«Є й інформація про те, як жахливі олігархи купували Молодіжне об’єднання «Че Гевара». Десь можна почитати про те, що опозиційний Ленінський комсомол України фінансується державою”.