Про так звані “ідеї Майдану” вперше всі почули у бурхливому 2004 році. Помаранчеві вожді намагалися представити їх тоді і продовжують це робити сьогодні як боротьбу за демократію та свободу. Нічого нового та оригінального в цьому, звісно, немає. Адже ці слова повторювались тисячі разів у замордованій жахливими злочинами капіталістичної реставрації Україні. І все ж, треба визнати, що незважаючи на часткове розчарування помаранчевими обіцянками та брехнею, значна частина трудящих Києва продовжує повторювати дурниці про підтримку “ідей Майдану”. Але ми не бездумні барани, а тому хочемо знати : в чому сутність цих “ідей”? Де можна знайти хоча б якусь правду про них? І чи можна взагалі це зробити? Так, при бажанні можна...
Для прикладу, візьмемо у руки спеціальний випуск газети місцевого ГАК ( так званого “Громадського активу Києва”), де на першій сторінці розміщена стаття за підписом такого собі Павла Суботіна. Головна тема цієї писанини — наскрізь брехливе твердження про, начебто, підтримку головою міської адміністрації банкіром Черновецьким бідних жителів Києва. У подальшому контексті статті ми знаходимо те, що шукали — правду про “ідеї Майдану”: “Черновецкий не вынес урока из “оранжевой революции”. Тогда на киевский Майдан вышли не люмпены и беднота, а средний класс. Никто не громил от зависти витрины бутиков и дорогие авто. Никто не бил окна домов и не грабил магазины. ПОТОМУ ЧТО ЭТО БЫЛА НЕ ПРОЛЕТАРСКАЯ, А БУРЖУАЗНАЯ РЕВОЛЮЦИЯ (Підкреслено авт. ). И вершили ее не те кто кичился своей нищетой, а те, кто хотел изменить правила игры. Правила, при которых приоритетной является не нужда, заставляющая людей жить с протянутой рукой, а свобода и достаток, которых не нужно стесняться. И на Майдане от власти они требовали ни много ни мало — изменить к ним свое отношение.” Ось якої свободи вони бажають, шановні трудівники ! Невже саме ці ідеї ви підтримуєте? Невже і надалі ви будете слухняними овечками у руках бризкаючих слиною ненависті до робітничого люду Суботіних ?
Для тих, у кого ще залишаються деякі ілюзії стосовно морального обличчя цих звірів у людській подобі, наведемо ще одну цікаву цитату : “Этим Киев и отличается от других городов : здесь дух города и дух свободы — едины ( Як же вони полюбляють всі свої злочини освячувати словом “свобода” — прим.авт. ). Поэтому и едут в столицу жить и работать люди, которым стало душно и тесно в регионах. Люди, способные делать себя сами : строить карьеру, бизнес и зарабатывать деньги ( тобто, експлуатувати та висмоктувати кров з робітничого класу — прим.авт. ). И к власти у них отношение иное : если в этом рвении она не может им помочь, то по крайней мере не должна мешать”.
Зверніть увагу, скільки останніми роками приїжджає до столиці на заробітки трудящих з усіх регіонів України. Серед тих, кого пани суботіни вважають людьми, їм місця не знайшлося. Тому виникає питання: а яке ж ставлення до такої влади мє бути у пригноблених нею трударів?

Комментарии

Рабочее Действие -
архив газеты 2010

Кинозал "РД"